12 березня 2019 року на Юридичному факультеті відбувся науково-методичний семінар на тему «Методологія юриспруденції: сучасний правовий дискурс», організований кафедрою теорії та історії держави і права.
У проведенні заходу взяли участь представники Інституту законодавства Верховної Ради України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академії адвокатури України, Київського національного торговельно-економічного університету та ін.
Із вступним словом до присутніх звернулась декан факультету Ірина Сопілко, яка привітала усіх учасників та побажала плідної роботи. Змістовними були виступи в.о. завідувача кафедри історії права і держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н., професора Марії Мірошниченко, яка розкрила основні положення методології історико-правових досліджень; професора кафедри історії права і держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н., професора Петра Захарченка, який у своєму виступі окреслив методологію історії українського права. Цікавими були виступи з точки зору методології галузевих дисциплін доцента кафедри загальноправових дисциплін Київського національного торговельно-економічного університету, д.ю.н. Віктора Мушенка, який зосередив свою увагу на використанні монографічних досліджень у процесі викладання юридичних дисциплін; доцента кафедри загальноправових дисциплін Київського національного торговельно-економічного університету, к.ю.н. Ганни Шведової, яка розкрила методологію викладання прав людини в рамках кримінально-правових дисциплін. Оригінальним та актуальним у сучасних умовах був виступ доцента кафедри цивільного, господарського права і процесу Академії адвокатури України Лідії Грузінової, яка зосередила увагу присутніх на активних методах навчання в юриспруденції, зокрема, тренінгах, ділових іграх, методі семи запитань Квінтіліана, які формують правове мислення майбутніх юристів. Всі учасники активно долучалися до обговорення проблем методології сучасної юридичної науки.
Такі заходи сприяють підвищенню рівня професійної майстерності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, а обмін досвідом стає запорукою удосконалення якості освітнього процесу.