Народився 7 березня 1942 р. на Вінничині (Україна). Після гірничо-промислового училища працював на шахті у м.Ровеньки Луганської обл. З 1963 р. по 1966 р. служив у Прикордонних військах. З 1967 до 2000 р. знаходився на службі в органах внутрішніх справ. У 1975 р. без відриву від виробництва закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю «Правознавство». У 1979–2000 рр. працював на викладацькій роботі у Київській вищій школі МВС СРСР (з 1999 — Національна академія внутрішніх справ): пройшов шлях від викладача до професора кафедри. У періоди з 2002 р. до 2009 р. та з січня 2014 р. до липня 2015 р. працював завідувачем кафедри конституційного і адміністративного права ЮІ НАУ, з липня 2015 р. працює на посаді професора цієї кафедри. У 1979 р. захистив дисертацію за темою «Адміністративна відповідальність за дрібне розкрадання соціалістичного майна» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Вчене звання доцента по кафедрі адміністративного права отримав у 1986 р., професора по кафедрі конституційного і адміністративного права – у 2006 р. Нагороджений медалями «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (19б5), «За бездоганну службу» III ступеня (1977), «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982), «За бездоганну службу» II ступеня (1982), «Ветеран праці» (1984), «За бездоганну службу» І ступеня (1987), а також Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки (2012). Підготував 7 кандидатів юридичних наук. Автор понад 100 наукових і навчально-методичних праць. Наукові дослідження пов'язані з адміністративним правом, зокрема адміністративним примусом, адміністративною відповідальністю, адміністративним процесом.